Стабілізатори напруги: які бувають види і як вибрати Опубліковано 11 вер. 2019 р. Стабілізатори напруги: види за сферою застосування Коли потрібно купити стабілізатор напруги, фахівець з електроустаткування відразу уточнить: техніка потрібна на промислові цілі або для побутового обслуговування? Ключова відмінність між промисловими і побутовими стабілізаторами напруги - потужність відпрацювання стрибків напруги. У побутовому житті прилади та техніка з потужністю вище 30 кВт рідко застосовуються, в той час як у виробництві число такого обладнання вимірюється десятками, а то й сотнями. Також в побуті потрібно, щоб стабілізатор мав прості настройки і легку для монтування конструкцію. А ось промислові мають підвищену захисну систему, конструкцію виходячи із завдань (виходи і система підключення), підвищена кількість фаз. Побутові стабілізатори напруги мають менший діапазон напруги: Для приватного будинку без котла і теплої підлоги буде досить стабілізатора на 10-20 кВт. Квартири або опалювальне електрообладнання рекомендується підключати до стабілізаторів з великим діапазоном потужності, так як можливі скачки напруги, що перевищують норми в 2-5 разів. Оптимальний варіант стабілізатора для котла, насосної станції або невеликої квартири - однофазні з підвищеною швидкістю вирівнювання на 5-10 кВт. Житлові приміщення, ремонтні майстерні, де одночасно використовується велика кількість електрообладнання невеликої потужності (чайник, комп'ютер, принтер, бойлер) оснащують зазвичай релейними або безступінчатими стабілізаторами до 5 кВт. Окреме електрообладнання (комп'ютер, апаратне серверне обладнання, обігрівачі) зазвичай обладнують окремими переносними стабілізаторами на 0,2-0,5 кВт, або об'єднують в ланцюзі і підключають до стабілізаторів. Але крім діапазону потужності слід розуміти і принцип підключення, систему монтування електромагістралей, особливості поставки електроструму (межі коливання напруги, частота коливань, вимоги до точності вхідної і вихідної напруги). Тому ДБЖ зазвичай класифікують ще за типами. Типи стабілізаторів напруги: переваги та недоліки Електронні (симісторні або тиристорні) - вирізняються простотою конструкції і відсутністю механічних складових. Перемикаються за допомогою електронних ключів релейного типу. Купити симісторний стабілізатор напруги варто власникам дорогого побутового обладнання: насосів, кондиціонерів. Перевага даної категорії в плавності згладжування вхідної і вихідної напруги, безшумності і простоті налаштування. Тому вони оптимально підійдуть для установки всередині квартир або приватних будинків. Інверторні (безступінчаті, подвійного перемикання, сервоприводні) - характеризуються тим, що перетворюють вхідну напругу, фактично, двічі: в постійний, потім в змінний струм. Характеризуються високим ККД, плавністю регулювання вихідної напруги, високою швидкістю реакції на перебої струму. Мають малу масу і підвищену точність, тому застосовуються для підключення до невеликих електростанцій, водоочисних систем та іншого легкого промислового обладнання. Релейні стабілізатори (ще називаються механічними за рахунок безлічі комплектуючих) представляють собою деякого роду транформатор, який автоматично перемикає ток виходячи з рівня вхідної напруги за допомогою реле. Одні з найбільш дешевих, широко поширених і універсальних. Ціна такого стабілізатора варіюється від декількох сотень до 5 тис. грн в залежності від комплектації, конструктивного виконання. Широко застосовуються релейні стабілізатори для дачі, в будівництві, для вирівнювання напруги в малих побутових приміщеннях, де не потрібна висока точність або сучасні виходи підключення. Зверніть увагу, що при виборі слід враховувати перебої вхідного струму мінімум в 2 рази від максимальної напруги в мережі. Також варто враховувати місце монтажу: електронні не рекомендуються для зовнішньої установки, в той час як інверторні є універсальними. Якщо у вас залишилися питання щодо електрообладнання, ми готові надати кваліфіковану допомогу: від підбору до установки. Також рекомендуємо ознайомитися з нашими матеріалами про генератори.